Urban Reform School

Розмова про те, як зберегти пам’ять у просторі минулого — дискусійна та особливо зачіпає тему роботи з радянською архітектурою.

Поговорили з нашою тьюторкою, — історикинею Іриною Склокіною, — про роботу з незручною пам’яттю та збереження спадщини, як важливого соціально-культурного феномену

Фінальна презентація вже зовсім близько. За плечима — 3 місяці досліджень та продумування сторителінгу й візуалізацій, а попереду — представлення двох концепцій просторових рішень для Борисполя.

Показуємо, як минув 8-й модуль програми Basic Urbanism.

Як зрозуміти місто через емоції його жителів?

Студенти програми Basic Urbanism провели воркшоп у Борисполі, де використали метод емоційного мапування — щоб почути особисті історії та відчуття людей про своє місто: улюблений сквер із бюветом, де приємно гуляти, або про місце, яке викликає тривогу.

«Мені здається, що це дуже особистий метод. І це призводить до того, що людина може розказати про свої якісь особистісні випадки, за це можна зачепитися. Починаючи з крапочки на мапі ми могли прийти до якогось інсайту», – каже студентка програми Basic Urbanism Надія.

З 8 по 11 травня відбувся 7 модуль в рамках студії програми Basic Urbanism, під час якого студенти продовжили роботу над своїми проєктами та аналізувати різні сторони Борисполя.

Дякуємо Іриною Слокіній з .for.urban.history проведення важливої лекції про пам’ять та роботу із радянським спадком, а також тьюторам , .gryshchenko та за менторську підтримку студентів на шляху розробки їхніх проєктів.

Більше про роботу двох команд, проведення воркшопу з жителями Борисполя та опитування — у каруселі👉

Дослідження міського простору — кропіткий та багатоетапний процес, який потребує різних підходів до аналізу проблем та пошуку рішень. Метод інтерв’ювання дозволяє глибинно обговорити проблему з жителями міста, а метод data-аналізу — дослідити архіви з реальними міськими даними.

У розмові зі студенткою програми Basic Urbanism та продуктовою дизайнеркою Ольгою про те, які на її думки найбільш ефективні формати дослідження та які їхні найбільші виклики та переваги.

Метод інтерв’ювання стає для наших студентів способом побачити місто глибше — через досвід жителів міста.

Від емоційних мап до інтерв’ю з місцевими — у новому дописі говоримо про досвід розмови з міської радою Борисполя.

Бориспіль — місто, яке вміє дивувати там, де не очікуєш: у зелених «ямах», тихих скверах і розмовах із людьми, які активно змінюють свій простір.

Під час польового дослідження студенти Basic Urbanism досліджували Бориспіль через його ландшафти, історії жителів та точки тяжіння. Що їх зачепило найбільше?

Ділимось враженнями та інсайтами в каруселі👉

На початку квітня відбувся 6 модуль програми Basic Urbanism та розпочався формат студії. Практичний кейс, над дослідженням якого студенти будуть працювати наступні три місяці, стала саме Бориспільська громада. У межах студії учасники аналізуватимуть міський контекст, визначатимуть ключові виклики та напрацьовуватимуть рішення для розвитку громади.

Дякуємо Бориспільській міській раді та .boryspil за вашу проактивність та активну допомогу в тому, аби зрозуміти, яким же бачать Бориспіль його жителі. Дякуємо тьюторам , .gryshchenko та за експертну підтримку студентів протягом усього модуля.

Більше про те, як пройшов 6 модуль програми Basic Urbanism — у каруселі👉

Олександр Рак — співзасновник громадської організації «Пасажири Києва», яка займається адвокацією розвитку громадського транспорту міста Київ. Під час нашого 4 модуля Олександр провів для студентів кількагодинний тренінг — про роботу з базами даних та їхню презентацію для авдиторії.

Більше про те, де ж шукати дані для своїх досліджень та як з цим працюють «Пасажири Києва» — у новому дописі👉