IDEM

Представники та представниці громадянського суспільства, держави, бізнесу, освіти, культури й науки об’єдналися, щоб працювати з темою національної та громадянської ідентичності на рівні змісту, сенсів і рішень.

У Києві відбувся IDEM.DAY 2 — робоча сесія експертної громадської платформи IDEM, у якій взяли участь понад 70 учасників і учасниць.

Під час сесії презентували перші напрацювання до публічної політики у сфері утвердження української ідентичності, зібрали зворотний зв’язок, визначили сильні точки, прогалини й теми, які потребують окремого обговорення.

📄Ці напрацювання ляжуть в основу підготовки Зеленої книги — аналітичного документа, який має окреслити ключові питання у сфері утвердження української ідентичності та підходи до їх розв’язання.

Дякуємо всім учасникам та учасницям платформи IDEM, Міністерство молоді та спорту України, стратегічному партнеру — Українська академія лідерства, Всеукраїнський молодіжний центр, а також партнерам платформи — ІСАР Єднання, Міжнародний фонд "Відродження" та BGV Group Management.

Саме така коаліція держави, громадянського суспільства, партнерських організацій та бізнесу дозволяє спільно напрацьовувати рішення, які ляжуть в основу державної політики й підходів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності.

Світове українство: нові виклики ідентичності

На 11 столі IDEM.DAY говорили про складну, але дуже важливу тему — українців у світі.

Хранителька теми - Олена Каленська.

Сьогодні українство — це не лише люди в межах країни, а й за кордоном. І це різні покоління та хвилі еміграції, які часто майже не взаємодіють між собою.

Під час обговорення звучали важливі питання:
🔸 як зберігати українську ідентичність за кордоном
🔸 як об’єднати різні хвилі еміграції
🔸 як підтримувати зв’язок із молоддю, яка виросла поза Україною
🔸 що держава і суспільство можуть запропонувати тим, хто думає про повернення

Говорили і про практичні речі. Наприклад:
🔸підтримку українських громад і організацій у різних країнах
🔸роль посольств і консульств у комунікації з діаспорою
🔸тажування молоді в українських компаніях та інституціях
🔸розвиток українського культурного та освітнього контенту для дітей і підлітків
🔸створення умов, щоб українці за кордоном могли залишатися частиною спільноти.

Окремо звучала думка: українцем робить не лише паспорт чи мова, а самоідентифікація і участь у житті громади.

І головний висновок дискусії — світове українство потребує нової моделі взаємодії.
Держава має бути партнером, а українці за кордоном — не “втраченими”, а нашими голосами і наративами у світі 🇺🇦

Бо світове українство — це не про відстань. Це про зв’язок.

Політика ідентичності — як державний пріоритет: продовжуємо роботу на платформі IDEM

У межах громадської платформи IDEM відбулася зустріч робочої групи «Держава та ідентичність: що робити і чого не робити». Учасники обговорили ключові виклики та погодили подальші кроки роботи.

У фокусі — підготовка цілісного комплекту аналітичних і рекомендаційних матеріалів. Саме вони стануть основою для оновлення нормативно-правових актів відповідної сфери відповідно до сучасних викликів та запуску стратегічних ініціатив.

Формуємо політику національної та громадянської ідентичності разом — системно, відповідально, з урахуванням запиту суспільства.

Слідкуйте за дописами на сторінці платформи IDEM

🧭 Чи може регіональна ідентичність бути силою, а не ризиком?

Саме про це говорили під час зустрічі на тему регіональних ідентичностей в Україні.

Хранителька теми — Зоя Казанжи.

Результати столу 10 IDEM.DAY
Регіональні ідентичності — не альтернатива українській. Це її глибина. Її складність. Її живість.

📌 Регіональна ідентичність має об’єднувати, а не відокремлювати.
Вона не може домінувати над загальноукраїнською.
Але без неї українська ідентичність стає спрощеною.
Українська ідентичність стрімко зростає під час криз.

🔎 Говорили про важливе:
🔸 регіональна ідентичність стримує автократію;
🔸 радянське зонування не відповідає реальним регіонам;
🔸 імперська ідентичність потребує остаточної деколонізації;
🔸 корінні народи — частина української ідентичності, не «додаток»;
🔸 війна змінила нашу оптику і змусила перевідкривати одне одного;
🔸 економіка формує ідентичність так само, як культура й історія.

Що нас об’єднує на практиці:
Кухня. Музика. Фільми. Гумор. Мова.Ландшафт. Клімат. Спільні досвіди.
І гранд-наратив, у який вбудовуються наші «малі міфи».

Регіональні ідентичності роблять Україну полікультурною, вберігають від гомогенності
та підсилюють нашу стійкість.

⚠️ Водночас є виклики:
🔸 зникаючі ідентичності;
🔸 окуповані території і зв’язок з людьми там;
🔸 вплив ВПО на локальні середовища;
🔸 регіональні стереотипи;
🔸 мова — літературна, діалекти, говірки, суржик;
🔸 баланс між сильними регіонами і сильною державою;
🔸 інтеграція іммігрантів у український контекст.

Україна єдина у своїй різноманітності!

Хочете долучитися до спільноти? Пишіть у коментарях або в особисті 💬
Форма для зворотного зв’язку: https://forms.gle/8q2PjAZyEAM9MDT16

#Мінмолодьспорт

Сьогодні — День Державного Герба України 🇺🇦

Тризуб - один з найдавніших символів українського народу, збережений у століттях боротьби за українську державу та ідентичність.

Цей символ пройшов шлях від родового знака до відомого в усьому світі символу боротьби за свободу. Тризуб супроводжував українських воїнів, князів, дипломатів, письменників та митців і був знаменом, під яким розбудовувалась Україна з часів Русі і до сьогодні.

Тризуб на шевронах форми українських військових, супроводжує спортсменів на міжнародних змаганнях, з нього починається кожен Закон і в усіх значеннях він символізує силу та незламність України.

Державний герб - це маніфест України до світу, який увібрав досвід та цінності кожного покоління, небайдужого до своєї держави. Тризуб не лише увінчує наше минуле, але є символом нашої ідентичності, який стверджує наше майбутнє.

Тризуб — це не лише символ держави.
Це символ нашої самобутності, соборності, волі та гідності.

#ДеньГерба #Тризуб #Ідентичність #Україна

🏘 Місцеві громади: локальні кейси та кращі практики.

Результати столу 9 IDEM.DAY.

Хранитель теми — Андрій Гінкул.

✍️ З чим громади стикаються найчастіше:
• Брак освіти та обізнаності про елементи ідентичності та спадщини.
• Фрагментарне проявлення ідентичності.
• Фактична чи штучна ізольованість акторів практикування ідентичності.
• Недостатня кількість і якість людського капіталу, лідерства і комунікацій, слабка довіра між ними.
• Брак лідерства, довіри і комунікацій.
• Радянська та імперська спадщина і практики в управління та комунікаціях.
• Невизначеність державної політики та не пріоритетність у плануванні й витратах у порівнянні із капітальними інвестиціями.

⚠️ Що може працювати краще:
* Системна та якісна освіта для місцевої влади, держслужбовців, освітян, бізнесу, активістів.
* Розвиток самоосвіти та неформального навчання.
* Актуалізація державної політики з урахуванням локального контексту.
* Залучення молоді через профорієнтацію та реальні можливості впливу.
* Перехід до людиноцентричності.
* Інвестиції в лідерство та комунікацію.
* Повсякденна практика елементів ідентичності на місцевому рівні.

🎯 Ключова думка.
Ідентичність у громадах формується не подіями, а повсякденною практикою — у мові, взаємодії, рішеннях, просторах, ритуалах.

Важливі інструменти:
* Методичні матеріали, стандарти, збірники кращих практик.
* Мережева комунікація між громадами.
* Культурно-молодіжні центри як точки зустрічі й дії.
* Реальна залученість і включеність мешканців.

Якщо ви хочете приєднатися до нашої спільноти — пишіть нам в особисті повідомлення або в коментарях.

📝 Також залишаємо форму для зворотного зв’язку, щоб ви могли поділитися своїми думками щодо теми: https://forms.gle/8q2PjAZyEAM9MDT16

#ГромадянськаІдентичність #НаціональнаІдентичність #Мінмолодьспорт #Молодь