Mriya Science Hub

Підсумки проєктного року в MRIYA SCIENCE HUB

На початку навчального року учні математичного профілю, починаючи з 7 класу, обрали теми своїх майбутніх проєктів.

Це обов’язковий етап профільного навчання.

А далі почалося найцікавіше: пошук рішень, помилки, перезапуски та відкриття 🔥

Проєкти охопили різні дисципліни:
🔭 фізику
🧬 біологію
💻 інформатику
⚗️ хімію
🌍 географію
➗ математику

За кожною темою стоїть набагато більше, ніж готовий захист.

💡 «А що, якщо…?»
🧪 експерименти й перевірки
📊 власні висновки та створені власноруч моделі

Саме так виглядає проєктна діяльність у “Mriya”.

Вона триває весь навчальний рік і поєднує короткотривалі проєкти, які ви бачили в наших публікаціях, і довготривалі, що потребують часу, наполегливості й справжньої допитливості.

А тепер час зазирнути за лаштунки 🔍

Залишайтеся з нами.

Найцікавіше — попереду 🚀

🪰 Drosophila melanogaster: сезон-2026 стартував

Сьогодні ми почали новий сезон наших щорічних досліджень 🪰

До роботи долучилися учні майбутнього 8-М класу.

Учні ознайомилися з основними методами збору мух, обробки та аналізу матеріалу. Також розробили план досліджень на цей рік.

🧬 Тема нашої роботи: як кліматичні зміни впливають на генетичну структуру та процеси в популяціях тварин.

Для цього ми використовуємо Drosophila melanogaster як універсальний модельний організм генетичних досліджень.

Денис Борисович Радіонов, Денис Радионов
учитель біології

«Воно випало із гнізда. Треба рятувати!..»

Так почалась історія, яка стала справжнім уроком для учнів 7 класу.

Діти знайшли на території пташеня🐣
Спочатку вирішили, що це горобчик, який випав із гнізда й залишився сам.
Перша реакція — знайома кожному:
«Треба рятувати!»

Але після консультації з фахівцем з’ясувалося: найімовірніше, це пташеня - зеленяка, і воно зовсім не обов’язково було покинуте 🪶

І тут — найважливіше.

📌 Пташеня на землі не завжди означає небезпеку.

У багатьох птахів є період, коли вони вже залишають гніздо, але ще не вміють повноцінно літати. У цей час батьки продовжують їх годувати, знаходячи за писком навіть у траві чи кущах.

Тому головне правило:
❌ не поспішати забирати пташеня додому
❌ не годувати хлібом чи сухим зерном
❌ не “рятувати” без потреби

✔️ Якщо пташеня активне й без травм — його краще посадити вище на гілку дерева або куща неподалік місця знахідки. Батьки мають великі шанси повернутись до нього.

🐛 А якщо пташеня травмоване або дуже ослаблене — тоді вже потрібна допомога людей - ветеринарів або волонтерів.

Після рекомендацій фахівця учні разом із Денисом Борисовичем обережно погодували пташеня, дали кілька крапель води й повернули його на те саме місце — тільки вище, на гілки дерева 🌿

💚 Ця ситуація стала для наших учнів не просто випадком спілкування з природою, а справжнім уроком відповідального ставлення до живого світу.

✨ Іноді найкраща допомога — це не втручання, а правильна дія в правильний момент.

Рекомендації надав:
👨‍🔬 Кивганов Денис Анатолійович - доцент кафедри зоології, гідробіології та загальної екології
ОНУ ім. І. І. Мечникова

Жіноча природа — це сила творити🤍

Дарувати життя.
Створювати нове.
І змінювати світ — тихо, щодня, непомітно для багатьох… але назавжди 🤍

Ми щодня користуємося речами, за якими стоять жіночі ідеї та відкриття, навіть не задумуючись про це.

📍 Wi-Fi
📍 GPS
📍 Bluetooth
📍 паперові фільтри для кави
📍 підгузки
📍 посудомийна машина

Колись усе це було лише чиєюсь ідеєю.
І дуже часто — ідеєю жінки.

Жінка бачить можливості там, де інші бачать порожнечу.
Створює нові світи — і саме життя.
Наповнює простір теплом, світлом і сенсом ✨

З Днем матері, любі матусі 🌸

Пам’ятайте: ви робите значно більше, ніж вам здається.
І, можливо, саме ваша любов, турбота чи підтримка вже зараз змінює чийсь світ!

✨ THE EVOLUTION OF COGNITIVE ABILITIES IN BIRDS ✨

Представники факультету ветеринарної медицини Одеського державного аграрного університету, зокрема, члени наукових гуртків “VET” та Анатомічного гуртка імені професора В.М. Жеденова, візьмуть участь у міжнародному науковому семінарі «Еволюція птахів».

Від з доповіддю виступає Єва Кіселєва, учениця 7 М класу 🥰

Подія організована спільно з:

🧬 Рішельєвський науковий ліцей
🎓 Одеський державний аграрний університет
🏫 Приватна школа «МРІЯ»
🌏 Школа о. Агнела - Нью-Делі, Індія.

Разом ми вивчаємо, як пір’я, політ і допитливість об’єднують науку крізь континенти.

Хай наука окриляє! 🕊️

Геометрія української писанки 🥚📐

Ти дивишся на писанку й бачиш орнамент.
Але насправді — перед тобою система.

Українська писанка — це не просто малюнок.
Це — продумана система форм і симетрії, через яку люди пояснювали світ.

Вони не просто малювали.
Вони створювали композиції, де кожен елемент мав значення.

🔷 Ромб — структура поля.
Повторюваність форми = цикл життя і родючості.

🔺 Трикутник — баланс.
Три точки опори: небо • земля • людина.

⭐ Коло та зірки — симетрія.
Рух без початку і кінця. Циклічність усього живого.

➰ Лінії — напрямок.
Прямі — порядок.
Хвилясті — рух і зміни.

Але головне — як це створюється 👇

Писанка будується як геометрична модель:
спочатку — поділ поверхні,
потім — осі симетрії,
далі — повторення форм,
і тільки після цього — деталі.

🤯 Тобто, це не просто розпис.
Це — геометричне мислення, яке існувало задовго до підручників.

І, можливо, найцікавіше тут:
ми сьогодні це вивчаємо…
а колись цим пояснювали світ!

Тепер подивись на писанку ще раз 👇
Ти бачиш орнамент чи систему? 😉

Вчителька математики - Ольга Купріянчук