Літня школа з антикознавства

Вау, як цікаво!

Друзі, ділимося анонсом Summer School of Transformative Research 2026 від Третій поверх — школи для тих, хто любить ставити складні питання, думати разом і шукати нові перспективи.

📍 Чернівці
📅 1–9 серпня 2026

Набір уже відкрито.

Деталі — у публікації 👇

༄ Літня школа 2026 — набір відкрито ༄

В Україні майже немає місць, де дослідники
могли б формувати наукову спільноту — не просто вчитися, а думати разом, ставити спільні питання і будувати зв'язки, які тривають після школи.

Третя міждисциплінарна літня школа трансформативних досліджень — саме таке місце.

Цього року тема:
КОЛЕКТИВНА ДІЯ: НАМІРИ І УМОВИ

Як колективна дія стає можливою?
Як індивідуальні наміри входять у спільний простір і перетворюються на скоординовану дію?

Школа — для тих, хто діє і хоче розуміти глибше.
Для підприємців, громадських діячів, активних громадян, які шукають діалогу з дослідниками.
Для молодих науковців, яким потрібна спільнота — не лише конференція.

📍 Чернівці
🗓 1–9 серпня 2026
🌐 Мова: англійська
💸 Внесок: 300€ / 200€ (ЄС / Україна)

Програму ще формуємо — але заявки вже приймаємо.
Якщо відчуваєш, що це твоє — не чекай.

👉 Подати заявку: https://docs.google.com/forms/d/1-m8jr1TjfdL8CC4ifUoIFZqY4Lh3RMrrjQIu8by5QRA/edit
🌍 Детальніше: https://www.summerschool-transformativeresearch.com/summer-school-2026

Більше про ініціативу "Третій Поверх" тепер можна дізнатися тут: https://summerschool-transformativeresearch.com/

━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━━

༄ Summer School 2026 — Applications Are Open ༄

In Ukraine, there are almost no spaces where researchers can form a real academic community —
not just study, but think together, ask shared questions, and build connections that last.

The Third Interdisciplinary Summer School of Transformative Research is exactly that kind of space.

For international participants, this is a rare opportunity
to think about transformation not in the abstract — but from within a society that is living it right now. Ukraine is not just a context. It is a laboratory of collective action, resilience, and radical change.

This year's theme:
COLLECTIVE ACTION: INTENTIONS & CONDITIONS

How does collective action become possible? How do individual intentions enter a shared space and become coordinated action?

The school is for people of action who want to collaborate with researchers.
For entrepreneurs, civic leaders, and active citizens who are looking for dialogue with the academic world.
For young researchers who need a community — not just a conference.

📍 Chernivtsi, Ukraine
🗓 1–9 August 2026
🌐 Language: English
💸 Fee: 300€ / 200€ (EU / Ukraine)

The programme is still taking shape — but applications are already open.
If this feels like your place — don't wait.

👉 Apply: https://docs.google.com/forms/d/1-m8jr1TjfdL8CC4ifUoIFZqY4Lh3RMrrjQIu8by5QRA/edit
🌍 More info: https://www.summerschool-transformativeresearch.com/summer-school-2026

More about the Third Floor initiative can be found here:
https://summerschool-transformativeresearch.com/



#ТретійПоверх #літняшкола2026 #колективнадія #трансформація #Чернівці

🎓 Чи існувала львівська школа антикознавства у ХХ столітті?

У своїй доповіді Віктор Гуменний розповідає про трьох непересічних дослідників, пов'язаних зі Львівським університетом, — археолога Казімєжа Міхаловського, філолога Соломона Лур'є та історика Івана Вейцківського, зокрема:

🔸 як майбутній «батько польської середземноморської археології» Казімєж Міхаловський став археологом майже випадково, будучи доволі недисциплінованим студентом;

🔸 чому Соломон Лур'є, один із найвизначніших радянських класичних філологів, опинився у Львові після кампанії боротьби з «безрідним космополітизмом»;

🔸 як дружина Лур'є перед зустрічами зі студентами влаштовувала справжній квест із пошуку торта у повоєнному Львові;

🔸 чому професор Іван Вейцківський на схилі літ міг раптом перейти під час лекції з історії Риму на латинську мову;

🔸 та чому, попри наявність яскравих особистостей і талановитих учнів, у Львові так і не сформувалася повноцінна антикознавча школа.

Це лекція про людей, університет, науку та обставини, які часто визначають долю цілих наукових напрямів.

📺 Переглянути запис лекції можна за посиланням у першому коментарі.

✨Підписуйтеся на сторінку Літньої школи з антикознавства, щоб не пропустити нові лекції, анонси VII Школи та можливості долучитися до неї як слухач або лектор))

📚 Маєте лекцію про античність, яку давно хотіли прочитати? Хочете провести воркшоп, організувати дискусію, творчий вечір, екскурсію, кінопоказ, повільне читання текстів чи будь-який інший захід, пов'язаний з античним світом та його рецепцією?

Запрошуємо дослідників, викладачів, аспірантів, студентів і всіх небайдужих до античності стати частиною VII Літньої школи з антикознавства! Це чудова можливість апробувати нові ідеї, поділитися власними дослідженнями, отримати конструктивний зворотний зв'язок і знайти однодумців у дружньому та неформальному середовищі.

📅 Цьогоріч Школа триватиме з 13 по 26 липня 2026 року в онлайн та офлайн форматах.

✉️ Для участі просимо до 29 червня 2026 року надіслати на нашу електронну пошту:

• назву лекції, воркшопу або події;
• коротку анотацію / опис (до 200 слів);
• інформацію про себе та формат заходу (онлайн/офлайн);
• бажані день і час проведення вашої події у період з 13 по 26 липня 2026 р.

📩 Заявки надсилайте на: [email protected]

🏺 Ми відкриті до найрізноманітніших форматів і тем — від античної історії, літератури та філософії до археології, мистецтва, рецепції античності та міждисциплінарних досліджень.

🤝 Давайте розповідати про античність разом!

Про нас говорять))
Дякуємо Павел Майборода за доповідь про нашу Школу, а DAMH Kyiv: Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків за конференцію та цінну можливість говорити про важливе і вічне 💛

✨У Школи з антикознавства є одна особлива традиція: кожна школа рано чи пізно перетворюється на подорож.

Ще з першої Школи учасники вирушали досліджувати історичні місця разом — тоді це була Білгород-Дністровська фортеця. Після екскурсії від випускника історичного факультету Одеського університету Миколи Сапатинського всі лазили стародавніми мурами, а вже в електричці дорогою назад обговорювали плани на наступні школи.

На другій Школі, що проходила в Олександрії на Кіровоградщині, мандрівок стало ще більше: мальовничі кар’єри, прогулянки Кропивницьким і відкриття його несподівано красивого історичного центру.

Третя Школа проходила вже в перший рік повномасштабної війни, тому офлайну було значно менше. Але навіть тоді традиція не зникла: екскурсія історичним центром Одеси відбулася онлайн, а проводив її Максим Панін — людина, яка ще від першої Школи стала справжнім “головним гідом” нашої спільноти.

Від четвертої Школи прогулянки Одесою стали справжньою родзинкою програми (чого лише вартувала екскурсія одеськими маскаронами 👀). А вже у 2025 році, за ініціативи Євгенія Мациборка, учасники Школи побували в античному Ніконії — одному з найцікавіших і водночас маловідомих міст Північного Причорномор’я.

Саме в таких поїздках античність перестає бути лише текстом у книжці. Руїни, степ, лиман і залишки давнього поліса створюють атмосферу, у якій історію буквально можна відчути фізично.

І, мабуть, найважливіше: такі подорожі — це не тільки екскурсії. Це довгі розмови дорогою назад, обговорення майбутніх проєктів, спільні рефлексії після школи й той самий дух пригод, який дуже швидко перетворює учасників на справжню спільноту 💛

📸 А поки — запрошуємо вас переглянути фото з нашої мандрівки до Ніконія й трохи зануритися в атмосферу цієї подорожі разом із нами 👇

🎭 Чому Ахілл у давньогрецькому епосі — це не зовсім той герой, якого ми бачимо у кіно?

На воркшопі «З історії емоцій на матеріалах “Іліади” та “Одіссеї”» Анастасія Морозова говорила про те, як античні емоції “перекладаються” для нових епох — через мову, культуру та сучасні адаптації.

Порівнюючи оригінали Гомера з українськими й англійськими перекладами, а також із фільмом "Троя" та мюзиклом "Епік", учасники досліджували, як змінюється сама емоційна реальність тексту.

З цікавого:

👉 у Гомера емоції героїв часто передаються через тілесні реакції та повторювані епітети — те, що перекладачам доводиться буквально “перевинайти” для сучасного читача;
👉 у "Трої" значно зменшено роль богів, через що трагедія героїв стає більш “людською” та психологічною.

Говорили також про “культурний переклад” емоцій: як кожна епоха адаптує античний текст під власну аудиторію — і що при цьому втрачається або народжується заново.

🎥 Повний запис лекції у першому коментарі!

Починаємо говорити про тексти, які ми читали на Школах з антикознавства 📚

Вони були дуже різні — за часом, жанром і мовою: від античних жартів до сучасної латиномовної поезії. Але всі вони відкривали для нас нові способи працювати з текстом в оригіналі на секціях повільного читання, які щороку відбуваються в межах Шкіл ✨

Гортайте карусель і читайте відгуки наших лекторів про твори, які справді варті уваги ⬇️

Далі буде 😉

🎮 Любите комп’ютерні ігри? А чи знаєте ви, що це теж спосіб вивчати історію?

На Зимовій школі з антикознавства відбулася лекція Володимира Крамського про те, як сучасні цифрові ігри працюють з історією — і зокрема з античністю.

Говорили про речі, які зазвичай залишаються «за кадром»:
— як ігри формують наші уявлення про минуле;
— чому історична «точність» у грі — не така проста, як здається;
— як працюють механіки, що непомітно транслюють ідеї та наративи;
— і чи можуть ігри бути інструментом дослідження, а не лише розваги.

І головне — про те, що сьогодні ігри вже стали повноцінним медіумом взаємодії з історією 📚

📌 Повний запис лекції вже доступний — запрошуємо до перегляду за посиланням у першому коментарі 👇

Ну що? Сумували за новими публікаціями? Ми — так 🙂

Цієї неділі повертаємося до вас з однією з наших улюблених традицій: повільним читанням 📜

Вже з першої Школи з антикознавства поряд із лекціями ми практикуємо те, що стало майже легендарною частиною нашого формату — повільне читання латинською та давньогрецькою 🏛️

За ці роки через нього пройшло чимало текстів: від уривків з Євангелій і Цицерона до античних жартів зі збірки «Філогелос» (так, у греків теж були меми 😏), адаптованих історій про варварів і римлян, і навіть сучасних текстів, перекладених латиною 📚

Як це відбувається?
Дуже просто — і водночас зовсім ні 🤓
Хтось читає речення мовою оригіналу, а далі разом із ведучим ми буквально розбираємо його «по кісточках»: граматика, синтаксис, сенси. Повільно. Іноді болісно. Але з максимальним зануренням в текст 🔍

І саме в цьому — головна цінність ✨
Бо «повільне читання» — це не про швидкість, а про розуміння. Це можливість не просто знати про античність, а на мить опинитися всередині її мовного і мисленнєвого світу. Відчути, як працює текст, а не лише що він «означає» 🧠

З часом ці практики переросли у щось більше 👇
Під керівництвом Іллі Геннадійовича Бея було виконано переклад «Філогелоса», який зараз перебуває на фінальному етапі підготовки до видання 🎉

І це ще не все:
у межах Школи також працювали з давньоєгипетською (під керівництвом Олени Романової) та давньовірменською (під керівництвом Оксани Гончарко).

📌 А головне — це лише початок.
Незабаром ми повернемося з окремими дописами про те, що саме ми читали і чому ці тексти варті вашої уваги 👀